Epilogue on Legal Atrocities Committed by
The Supreme Court of Belarus

ЗАБАРА Андрій Олександрович (Андрей Александрович Забара)
Екс-заступник голови Верховного суду

У Копію:

P.I. Korshunovich 
[email protected]

A.V. Koniuk
A.K. Stuk
[email protected]

O.A. Birulia
S.Yu. Makarevich
N.A. Shutko
[email protected]

O.L. Slizhevskiy
S.V. Zadiran
[email protected]

S.A. Ivanovich, Chairman Minsk City Bar Ass. 
[email protected]

C.V. Ivanovich, Chairman Rep. Bar Ass. 
[email protected]

United Nations High Commissioner for Human Rights
[email protected]
[email protected]
[email protected]

Ms.  Gérardine GOH ESCOLAR, First Secretary HCCL 
[email protected]

Your High Court, Mr. A.A. Zabara,

Мене звуть Марта Поні, я є адвокатом пана Ніколаса Черопулоса в Греції. Як заступник голови Верховного суду Республіки Білорусь, Ви винесли рішення № 034-684 (від 22 травня 2020 року) за апеляцією пана Ніколаса Черопулоса, поданою на рішення суду, винесені за позовом, ініційованим Людмилою Аркадіївною Трафимович проти Ніколая Черопулоса щодо визначення місця проживання їхніх неповнолітніх дітей та виплати аліментів.

For a long time now, I have been wondering if it would make any difference for me to try to express my opinion on the above decision of the Supreme Court of the Republic of Belarus. I finally decided that even if my opinion is not important to you, I must share it with you, respecting the democratic principles with which I grew up and the freedom of speech with which I learned to practice law in Greece.

У вищенаведеному рішенні Ви дійшли висновку, що підстави для апеляції не можуть бути прийняті та задоволені. Ви дійшли такого висновку, вивчивши матеріали справи, в яких містяться тільки доводи і претензії позивача - матері дітей (громадянки Республіки Білорусь), не вивчивши водночас і не розглянувши погляди й доводи відповідача - батька дітей (громадянина Швеції та Греції), який повинен користуватися тими самими правами, що й матір, пані Трафимович.

Мати приймала рішення про народження дітей не одна, але разом із паном Черопулосом, це був її вибір. Її статус матері не означає, що вона створить більш сприятливі умови для виховання цих дітей. Позиція і думка батька нікого не цікавили. Їх ніколи не заслуховували і не розглядали в судових органах Республіки Білорусь для того, щоб ухвалити найкраще можливе рішення в інтересах дітей. Я не буду вдаватися в подробиці того, як було встановлено, що діти живуть у Білорусі без відома батька і незаконно переміщені матір'ю, тому що це інший випадок, судове рішення щодо якого виносити не Вам.

Однак я буду посилатися на відмову судових органів Республіки Білорусь вислухати і врахувати доводи і думку батька, який так і не був законним чином повідомлений про слухання 27 грудня 2018 року і з того часу подавав численні звернення, які постійно і безпідставно відхилялися. Норма права, застосовна до вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або торговельних справах, міститься у статті 15 Конвенції від 15.11.1965 р., учасницею якої є Республіка Білорусь, що ратифікувала її 1998 року.

Міжнародна конвенція від 15.11.1965 року не скасовує положень внутрішнього законодавства країн, які її підписали, але гарантує, що документ буде доставлено одержувачу, що дасть змогу уникнути фіктивного вручення документів і відсутності сторони на судовому засіданні.

Mr. Cheropoulos was never legally notified of the trial on the 27th of December, 2018, while the judicial authorities of the Republic of Belarus insisted on rejecting the above argument without justification. I expected from the Supreme Court of the Republic of Belarus the strict and absolute implementation but also respect for International Law and International Conventions.

To my great disappointment, I found, from your above decision, that you too reject this true and well-founded argument of the father, without any legal reason, avoiding referring to the International Convention of 15.11.1965 and concluding that the defendant on the day of the hearing, was in the Republic of Belarus, knew that the case was going to be heard, but did not appear in court or authorize his representative to do so. 

What is the valid evidence that the defendant was legally notified and knew about this trial? 

У своєму рішенні Ви не покладаєтеся на будь-який документ, що підтверджує офіційне повідомлення відповідача. Який нормативний акт Республіки Білорусь перевершує за своєю юридичною силою статтю 15 Конвенції від 15.11.1965 року? Якщо такого нормативного акта немає, Ви маєте застосовувати положення Міжнародної конвенції, яка була ратифікована Республікою Білорусь у 1998 році (!).

Навіть якщо пан Черопулос дізнався про слухання за день до його проведення під час візиту до Білорусі, коли він провідував своїх дітей, як він міг належно підготуватися до участі в слуханні або уповноважити адвоката, і як це можна вважати "негайним інформуванням"? Коли він би зміг підготуватися до такого слухання, яке зачіпало інтереси його дітей?

Не можна розглядати справу в односторонньому порядку і робити висновки, які впливають на життя невинних дітей, які не можуть захистити себе самі, але залежать від нас, мудрих дорослих. Ваше рішення має наслідки і визначає життя дітей, у яких, крім матері, також є батько.

You also state in your decision that there is no evidence in court that the mother spoke negatively to the children about their father or prevented him from communicating with their daughters.

How did you come to this conclusion, since you never heard the defendant–father? Was just one lawsuit from the mother from 2018 enough to conclude that the mother does not prevent them from communicating with their father?

Did you know that the father cannot even communicate with his children because now they only speak Belarusian, and the mother refuses to teach the children Swedish or Greek in order to communicate with their father?

Чи обізнані Ви про те, що батько навіть не знав, до якої школи ходили його діти донедавна, тому що мати відмовлялася повідомити йому? Відповідач мав надіслати серію запитів до Міністерства освіти, щоб отримати інформацію про школу своїх дітей?

Які докази Ви взяли до уваги, щоб зробити висновок, що мати не створює жодних перешкод батькові у спілкуванні з дітьми?

Можливо, Вас ця ситуація не хвилює або Ви просто не звертаєте уваги на проблему. Проте державні органи, як і раніше, зобов'язані захищати дітей і поважати як материнські, так і батьківські права, а також права людини, чого Ви, схоже, не зробили. Що б кожен із нас справді відчував, якби ми опинилися в такій ситуації на місці батька? Я можу собі це уявити, і мені від цього справді страшно.

With all due respect to your face, I had to express my point of view because I exercise a function, I serve the law and truth, and I believe in freedom of speech and opinion. I wish no man and no father to be treated the way Mr. Cheropoulos was treated in the Republic of Belarus, and I wish no child in the future to be deprived of his father and parents in general because of the decisions of ”wise” and ”respectable” adults.

Yours sincerely
Martha Poni
Адвокат Греції
Мати
Людина

Attorneys Complaint to the Deputy Chairman A.A. Zabara Supreme Court of Belarus

Attached Hereto:

English version: 2020.07.28 English Version of Final Letter to Mr. A.A. Zabara

Greek version: 2020.07.28 Greek Version of Final Letter to Mr. A.A. Zabara

Russian version: 2020.07.28 Russian Version of Final Letter to Mr. A.A. Zabara

Ukrainian version: 2020.07.28 Ukrainian Version of Final Letter to Mr. A.A. Zabara

Словацька версія: 2020.07.28 Slovak Version of Final Letter to Mr. A.A. Zabara

Італійська версія: 2020.07.28 Italian Version of Final Letter to Mr. A.A. Zabara

*У разі розбіжності в тлумаченні приведеного вище тексту, початковий текст на грецькій мові має переважну силу.

Ніколаос АА Черопулос
Stockholm, Aug. 2020
Батько Анти та Олександри
Переглянуто в жовтні 2023 року