Російська Церква «РПЦ» в Білорусі
Бізнесмен Андрій Лемешонок
Андрій Лемешонок і монастир Святої Єлизавети в Мінську
A. Лемешонок і О. Лукашенко - Єлизаветинський монастир січ. 2023 г.
Через підтримку російської агресії,
Єлисаветинський монастир стає Нон Грата в Європі
Син священика Андрія Лемешонока, Дмитро Лемешонок
Прихильник Гітлера і прихильник Путіна
Мені знадобилося майже п'ять місяців, щоб нарешті отримати підтвердження того, в якій школі навчаються мої доньки. Вивчаючи інформацію про школу, мої найгірші побоювання справдилися; я дізнався, що це монастирська школа.
Я також знайшов фотографії своїх дітей, виставлені на їхньому веб-сайті, і я прочитав опис школи, в якому стверджується, що ця школа дотримується освітньої програми Білорусі. Однак те, що я знайшов на їхньому сайті, змусило мене ще більше занепокоїтися і переконало мене у протилежному.
На мою думку, моїх дітей жорстоко експлуатують, але вони не протестують і не реагують через їх вік. Нижче наведено кілька витримок із веб-сайту Свято-Єлисаветинського монастиря:
ШКОЛА ІХВІС у монастирі Святої Єлизавети
ДО ЗАХИСТУ ВІТЧИЗНИ ГОТОВІ У ШКОЛІ «ИХВИС»!
Викладачі школи провели захоплюючу військово-патріотичну гру «Захисники Вітчизни», де хлопчаки брали участь в імітації бойових дій і кидали гранати. Діти навіть стріляли в ціль!
Дітям подобається відвідувати цікаві та незвичайні факультативні заняття, такі як «Основи православної культури», де вони ближче знайомляться з православною вірою.
Любов до Вітчизни і повага до старших. Іншими словами, їм показують духовня та моральні орієнтири для того, щоб сіяти здорове зерно, яке в майбутньому неодмінно дасть хороші плоди. Наша мета - виховати дітей з люблячими, чистими і добрими серцями. Ми хочемо, щоб кожна дитина залишалася щирою, не втратила своєї внутрішньої духовної краси і не заразилася брехнею (!?).
Примітка авторів:
Будь-яка розсудлива людина розуміє, що твердження Андрія Лемешонка дуже суперечливі і не відповідають дійсності. Діти насильно піддаються маніпуляціям та промиванню мозку для того, щоб вони стали відданими прихильниками примітивного та безжального «Руського миру».
ЧИ Є У НАШИХ ДІТЕЙ МАЙБУТНЄ?
Стаття священика Андрія Лемешонка:
# У нашій країні відбувається збір підписів під зверненням до Президента в захист традиційних сімейних цінностей. Підписуватися чи ні? Священик Андрій Лемешонок відповідає.
# ЛГБТ - це антисімейна ідеологія; це боротьба проти сім'ї. Знищення сім'ї – це завдання номер один для диявола. Якщо зруйнувати сім'ю, тоді настане кінець світу.
# Коли це виставляється напоказ, коли проводяться гей-паради, коли молоді люди залучені і отруєні цим божевіллям, ви не можете залишитися байдужий. Це гидота!
# Це жахливо. Але ця толерантність – це також пропаганда. Вже давно спеціально створюються фільми про содомський гріх, переважно західні. Все це, весь цей гріх так красиво представлений ... Але це все диявольське!
# Ми живемо у світі, де так багато бруду, так багато гріха! І ми з вами повинні боротися за чистоту людських душ. Ми повинні бути весь час уважними, щоб мати можливість дати правильну відповідь на конкретне питання та правильно реагувати на конкретну ситуацію.
Джерело:
Obitel: 2019.11.19 ЧИ Є У НАШИХ ДІТЕЙ МАЙБУТНЄ?
Obitel: 2019.11.19 Президенту Республіки Білорусь А.Г. Лукашенку
Вищенаведені висловлювання священика Андрія Лемешонка дають чітку картину його психічного здоров'я та емоційного стану. Здається, що Андрій Лемешонок вважає, що в основному «геї» і західна культура загрожує традиційним сімейним цінностям російських та білоруських сім'ї. Однак, на мій погляд, він використовує просто маячний підхід до цього питання.
Цікавий той факт, що Андрій Лемешонок не зміг зберегти свою власну сім'ю. Невже це «західна культура» та «геї» зруйнували його семью? Кого вы звинуватите в своїх невдачах, Андрій Лемешонок?
Замість того, щоб визнати соціально-економічні невдачі корумпованого та некомпетентного державного та громадського управління Білорусі, він вважає за краще нападати на людей з іншою «сексуальною орієнтацією» або на «Захід», щоб відвернути увагу від реальних проблем Білорусі та Росії.
Це типова риса менталітету, що спостерігається у багатьох посткомуністичних країнах. Замість того, щоб подивитися глибоко в себе і спробувати виправити свої власні невдачі, я скоріше буду звинувачувати невидимого «зовнішнього ворога».
У минулому я зв'язувався з цим монастирем і священиком Андрієм Лемешонком особисто, намагаючись знайти компроміс, якийсь канал зв'язку між Викрадачкою моїх дітей і мною, тому що вона ігнорує мене 24 години на день, 7 днів на тиждень. Однак, незважаючи на те, що служителі церкви пропагували сімейні цінності і багато розповідали про сім'ю, вони повністю ігнорували мої листи. Мене викреслили, ніби мене взагалі не існувало.
Ось вам і християнські цінності, яких вони, нібито, дотримуються. Тому 4 січня 2019 року я знову написав і відправив через їхній сайт таке повідомлення:
Отець Андрій Лемешонок,
Я писав вам раніше. Вперше - 12 грудня 2018 року, напередодні дня вашого ангела, щоб привітати вас і розповісти, який хрест я несу на своєму плечі.
Через деякий час я написав вам ще раз через Свято-Єлисаветинський жіночий монастир. Веб-сайт https://obitel-minsk.ru/obratnaya-svyaz.
До цього дня ви ігноруєте мене, отче Андрію. Чому? Це тому, що у вас є технічні проблеми з каналами зв'язку? Якщо так, тоді, може бути, мені слід оприлюднити мої листи до вас в засобах ЗМІ!
Або ви вважаєте мене дитиною менш гідного Бога, тому що я належу до Грецької православної церкви?
Джерело:
Aljazeera: 2018.10.15 Російська православна церква відкололася від Константинополя через Україну
З дитинства моя сім'я вчила мене, що ми всі рівні і бажані в очах Бога. Богу байдуже, добрий ти чи злий. Навіть якщо ти злочинць або повія, він вітає всіх нас!
Оскільки я пишу вам, я хотів би задати вам наступне питання:
Чи вважаєте ви, отець Андрій Лемешонок, морально-етичним виправдання для матері, щоб викрасти своїх дітей і відмовити батькові цих дітей брати участь у їхньому житті та вихованні?
Ви є духовний батько матері, яка вкрала моїх дітей у квітні 2017 року, і я сподіваюся отримати відповідь від вас цього разу, тому що ви вважаєтесь інструментом Бога.
З повагою та Різдвом Христовим*,
Ніколаос Черопулос
* Як відомо, Російська церква святкує Різдво 6 січня.
15 січня 2019 року я отримав стислу відповідь від пана Андрія Лемешонка. Він попросив мене відвідати його, коли я буду у Мінську. Я відповів йому через декілька днів, підтвердивши дату мого приїзду.
Однак це був дуже наївний крок з мого боку. Священик Андрій Лемешонок повідомив моїй колишній дружині точні дні, коли я планував відвідати Мінськ, і вона згодом забрала наших дітей з дитячого садочка, який вони відвідували в той час.
Таким чином, я не зміг зустрітися зі своїми дітьми, незважаючи на те, що пролетів понад 1000 км, щоб побачити їх. Ось вам і християнські “цінності та ставлення” священика Андрія Лемешонка та його “щире бажання” допомогти мені і моїм дітям.
До цього дня священик Андрій Лемешонок нічого не зробив, щоб допомогти мені побачити моїх дітей, які відвідують монастирську школу, якою він керує. При цьому він їх завжди бачить, а я ніколи, хоча я їхній батько, а не він.
Не знаю, як він виправдовує це перед Богом, якому вдає, що вірить?
Але чим я здивований? Коли я спробував знайти більше інформації про цей монастир і Андрія Лемешонка, на мій ще більший жах, ось що я знайшов - дивіться резюме публічної статті:
У листопаді 2017 року Свято-Єлисаветинський жіночий монастир у Мінську організував зустріч з підполковником Антоном Маньшиним.
Антон Маньшин з Головного управління Генерального
штабу Збройних сил Російської Федерації.
Пан Маньшин прийшов у військовій формі і виступив з промовою перед людьми, які зібралися в недільній школі монастиря. У залі було близько 100 осіб, в тому числі черниці і сім'ї з дітьми. Він переважно розповідав про дива Господні, свідками яких він, очевидно, був під час участі у війні в Чечні, на Донбасі та в Сирії.
Джерело:
На дискусійному форумі, опублікованому під статтею, широка громадськість висловила свій шок і огиду.
Ось декілька коментарів під статтею:
# Ця корпорація, яка називається «Свято-Єлисаветинський монастир» не є ні православною, ні християнською. Навпаки, цей бізнес-центр підтримує російський бізнес та ідеологію «Московського Патріархату» на білоруській землі. Ідеологія «Московського Патріархату» – це пухлина на нашій землі. Вона почалася зі створення маленької каплиці, яка разрослась до восьми церковних будівель, безліч магазинів, готелів і кінотеатрів.
# Этот «Русский мир» как раз для неудачников с больной психикой.
# Цей відкритий заклик до участі у «Святій Російській війні» - кримінальний злочин. Ну, як довго ми можемо терпіти це?! Прокуратура повинна займатися цією людиною.
# Чистий екстремізм.
# Таких людей нікуди не можна пускати....
# Шкода, що такі «воїни та гастрольні клоуни» ганьбят країну тільки своєю присутністю в ній. Шкода, що поборники «Святої Русі» знизили шанування Церкви до рівня секти для божевільних та святих дурнів. Шоу з участю цього клоуна інакше назвати не можна).
# Цей полковник хоче, щоб білоруси воювали і помирали за «ЇХНЮ СВЯТУ РУСЬ»?! Ви брешете, полковнику! Нам зовсім не потрібно помирати за ваші російські інтереси! Ні в якому разі ваші проблеми не повинні стати нашими проблемами! Нам не потрібні ваші проблеми!
Джерело:
Churchby: 2023.01.01 «Я голосував за Лукашенка». Монастир на славу диктатора
Громадське обурення добре видно у всіх коментарях, які опубліковано тут. Згідно зі статтею, Маньшин - це лише один з розумово відсталих людей, які відвідують цей монастир.
А ось інша статтья:
Ще один приклад - Дмитро Лемешонок, якому близько 45+ ророків. Лисий, з бородою, часто носить футболку з символікою сепаратистської «Донецької Народної Республіки» або мінської футбольної команди «Динамо».
Дмитро Лемешонок - син протоієрея Андрія Лемешонка, настоятеля Свято-Єлисаветинського монастиря. Він часто приїзджає до монастиря і охоче фотографується з «черницями».
Дмитро Лемешонок, син священика Андрія Лемешонка
«Дмитро Лемешонок був одним із засновників сьогоднішніх ультрас футбольної команди ''Динамо'', прибічником нацистів. Сьогодні прихильники футбольної команди більше не хочуть мати з ним справи, і він також більше не має відношення до них».
«Дмитро Лемешонок, прихильник нацистів»
Через деякий час Дмитро перетворився на ''православного активіста'', продовжуючи безперечно підтримувати політику Росії.
Хто такий Дмитро Лемешенок? Людина у футболці «ДПР»?
Він був одним із тих, хто також побив проукраїнського активіста Миколу Демиденка в приміщенні «Будинку Москви» в Мінську.
Це сталося під час зустрічі з письменником Миколою Стариковим, який писав про «Чорна сотня», що є ультра націоналістичним рухом в Росії.
Джерело:
Wikipedia: https://uk.wikipedia.org/wiki/Чорносотенці
Прочитавши це, я зрозумів, що моєю єдиною надією можуть бути тільки черниці. Але, на жаль, прочитавши наступний огляд про те, як черниця Тавіфа відноситься до людей в цьому монастирі, я зрозуміл, що це місце має бути терміново перевірене Міністерством праці та соціального захисту Білорусі і, можливо, поліцією!
Бізнес! Вони заробляють на слабких людях.
Вони дурять уряд.
Відгук про роботодавця «Санкт-Єлисаветинський монастир» з жовтня 2010 року:
Я знайшов роботу в цьому монастирі через оголошення вакансії, яке я бачив в Інтернеті, як електрик. Я подав заяву та пройшов інтерв'ю з черницею, відповідальною за технічну частину монастиря. Її звали Тавіфа (як я дізнався пізніше, у неї було два ступені магістра гуманітарних наук). Вона пояснила мені специфіку роботи і сказала, що заробітну платню (не менше 1,5 млн рублів) будуть виплачувати мені вчасно.
У 2010 році ця заробітна платня вважалася гарною, тому я погодився. Перш за все тому, що я вірив, що черниця Тавіфа була духовною людиною, і вона не буде брехати мені - це буде вважатися великим гріхом. Ми також домовилися про випробувальний термін в 1 місяць. Після чого моя заробітна платня залишилася б такою ж, без будь-яких змін. Інженер-енергетик, цивільний підрядник, підтвердив мені те ж саме.
Я почав працювати там 1 жовтня і був трохи засмучений, тому що до того часу не було підписано письмового договору. Але мені сказали, що в цьому місці так прийнято, тому що це монастир, що усна угода з Тавіфою є найважливішою, і якщо вона на щось погодилась, тоді так і буде! Так я заспокоївся і почав нормально працювати. Про саму роботу я міг би написати книгу, тому що у мене було багато різних вражень про неї, і описати це неможливо. Після закінчення жовтня я поговорив з енергетиком і запитав його, чи пройшов я випробувальний термін. Він сказав, що пройшов і все гаразд. Нема про що турбуватися, щоб я продовжував спокійно працювати. Як сказала черниця Тавіфа, зарплату за жовтень я отримаю в листопаді.
У середині листопада, приблизно 10-12 числа, мені заплатили першу частину: 400 тис. рублей. І я подумав, що все в порядку, решту (1,1 млн. рублів) мені виплатять пізніше, а так як ми в основному займалися монтажними роботами (ця робота оплачується скрізь набагато більше, навіть в монастирі), то в кінці я повинен отримати ще більше грошей.
Коли ця церква наймала мене, черниця Тавіфа повідомила, що заробітна платня виплачується з 25-го по 30-й день кожного місяця, і готівкою - я думав, що це нормально, я до цього можу звикнути. Листопад закінчився, але ніхто нічого не сказав мені про мою зарплату. Мій настрій почав погіршуватися. Нарешті, 1 грудня виплатили зарплату. Коли я збирався підписати документи на зарплату, я помітив, що мені заплатять лише 700 тисяч. Я думав, що це помилка, тому що вони повинні були заплатити мені мінімум 1,1 млн. рублів, і я висловив свою стурбованість.
Бухгалтер відповів, якщо у мене виникли питання, мені треба звернутися до черниці Тавіфи. І я пішов до неї, намагаючись прояснити, що сталося. У відповідь я почув сталевий голос:
«Якщо вам тут щось не подобається, ви можете піти»
Ми нікого тут не тримаємо». Ось і все. Мені нічого не допомогло – я намагався пояснити, що мені потрібно годувати свою сім'ю, і що це не добре обманювати людей, що брехня є гріхом і т.д.... Але я розмовляв зі стіною. І..... вони мене звільнили. Використали… та звільнили.
Коли тебе обманюють у магазині або продають неякісний продукт на ринку, я все одно не відчуваю себе так погано, тому що це певною мірою моя вина. Однак, коли «духовна людина» поглумилася над тобою, я відчуваю біль до сліз.
Підводячи підсумок, хочу сказати, що це просто шахраї - спочатку вони приємні, гарно поводяться з вами, а потім повернуться до вас спиною. Головне, що вони будуть розказувати вам про мораль і душу на кожному розі, коли насправді вони просто мають всіх на увазі!
Джерело:
Orabote 2010: https://neorabote.net/feedback/show/id/394414
За попереднім відгуком слідує ще один онлайн-відгук, датований серпнем 2018 року (тобто відносно недавній):
# Прихованість черниць
# Протоиерей Андрій Лемешонок любить гроші
# Черниці шпигують за вами
# Монастир керується як бізнес
# Багато людей в цьому монастирі стають алкоголіками і з’їзжають з глузду
# Працівникам взагалі не платять або платять набагато менше, ніж було спочатку узгоджено
# Майже всі охоронці залякують бідних і бездомних людей
# Тут немає любові
# І у них ще вистачає нахабства запитувати - що не так з цим світом?
# Як сказав Ісус Христос, ви повинні продати своє майно і роздати все бідним людям, але тут вони ховаються за інвалідами і сиротами для того, щоб влада давала їм все.
# Чому священик Андрій Лемешонок не соромиться жити як багатий чоловік?
# Один чесний чоловік написав наступне
Джерело:
Orabote 2018: https://neorabote.net/feedback/show/id/528292
Wikipedia: 2017-2021 Свято-Єлисаветинський жіночий монастир (Мінськ)
ГОЛОС НАРОДУ — ГОЛОС БОЖИЙ
Шановна Аудиторія,
Виходячи з мого особистого досвіду та загальнодоступної інформації про цей монастир та священика Андрія Лемешонка, його сина Дмитра, і черницю Тавіфу, я зараз абсолютно переконаний, що мої діти (і, можливо, не тільки мої) знаходяться в полоні цього екстремістського, націоналістичного, тіньового і комерційного кубла, який офіційно називається «Монастир зі школою».
Моїй колишній дружині успішно промили мізки, і я впевнен, що не тільки вона піддавалася психологічній обробці, яку проводить ця мафіозна мережа досвідчених служителів «Російської націоналістичної ідеології».
Тобто вони щосили намагаються вербувати все більше і більше людей, щоб закріпити свій вплив у Білорусі та за її межами. Тепер абсолютно зрозуміло, що мої діти стали жертвами цього впливу.
Свято-Елисаветинский монастир готує дітей так само, як готують дітей-солдат в інших країнах, таких як Афганістан або Центральноафриканська Республіка. Звичайно, білоруська влада повинна про це знати, але все ж таки вони ігнорують і нехтують тим, що відбувається безпосередньо в м. Мінськ.
Я не знаю, чи це тому, що мінська влада підтримує "Руський мир" або, можливо, отримують прибуток від цієї комерційної точці, або і то, і інше.
Білорусі ще належить пройти довгий шлях до демократії та ліквідації старого менталітету, паразитарної ідеології, суворої цензури і корупції.
Я прошу весь світ допомогти моїм дітям вибратися з цього хворого і нездорового середовища, в якому вони змушені знаходиться. Я не хочу, щоб мої діти ставали тим, ким став «син Андрія Лемешонка», і я рішуче протестую проти теперішнього психологічного та емоційного насильства над моїми дітьми, яке вони змушені щодня терпіти в цьому монастирі.
Я публічно прошу негайно усунути моїх дітей від будь-якого впливу цієї Церкви, Монастиря, черниць, Андрія Лемешонка, його сина або будь-кого іншого, хто пов'язан будь-яким чином з цими «убогими людьми».
Я прошу перевести моїх дітей до державної школи, яка є нейтральною з релігійної точки зору і доступною для мене. Я щиро прошу всіх допомогти моїм дітям у цьому, наскільки вони можуть, тому що я не можу зробити це поодинці, враховуючи теперішній стан Білорусі.
Якщо хтось, хто читає цю статтю, коли-небудь побачить або зустріне моїх доньок, будь ласка, скажіть їм, що я зробив все можливе і неможливе, щоб допомогти їм. Протягом декількох років я боровся з корумпованою системою Білорусі, неосвіченими, егоцентричними і лицемірними юристами (бувають винятки, але їх дуже мало). Я боровся з безжалісними, корумпованими і недалекіми суддями, які тільки зараз починають розуміти, що насправді говорить і означає Гаазька конвенція.
Знадобиться кілька поколінь, щоб навести порядок у відсталої судової системі, і у мене залишилося не так багато часу, щоб чекати світлого дня, коли Білорусь нарешті знайде свою справжню внутрішню свободу.
На жаль, час грає проти мене. Тому, щоб залишити сліди правди про викрадення моїх доньок, я створив сайт «AACA - Action Against Child Abduction», присвячений моїм донькам Анти і Олександрі, а також всім батькам, які залишилися без дітей і їхнім дітям.
Я також хотів би сказати всім в Україні, що я захоплююся вашою боротьбою за свободу, вашою мужністю, пристрастю і гордістю. То, що ваша церква розірвала всі зв'язки з Російською Православною Церквою, було блискучим і необхідним кроком, щоб захистити себе від прихованого ворога.
Нажаль те, що зі мною сталося, – це лише маленьке підтвердження вашого багаторічного негативного досвіду боротьби з «Паразітарною Ідеологією», що діє через Російську Православну Церкву. Я бажаю Україні всього найкращого, і сподіваюся, що Білорусь візьме у вас урок і спробує позбутися своїх власних «паразитів» і «політичних повій» якомога швидше.
Українська 
English 
Русский 
Slovenčina 
Italiano 
Ελληνικά