Стратегія Викрадача

Стратегія Людмили - як вона відрізає мене від наших дітей

1. Створення мовного Бар'єру:

Людмила відмовляється від того, щоб я платив за мовні заняття для моїх дітей. Все для того, щоб вони не могли зі мною розмовляти. Як ми всі знаємо, мова є ключем до будь-якого спілкування. На жаль, я не розмовляю російською (лише кілька слів).

Таким чином з моменту викрадення моїх дітей у 2017 році вони були ізольовані від мене, їм не дозволялося займатися та практикувати шведську та грецьку мови. Зрештою, мої доньки розучилися розмовляти цими мовами. Анти все ще трохи пам'ятає грецьку, але цього недостатньо для регулярного змістовного спілкування по телефону.

Багато разів я пропонував Людмилі знайти в Мінську вчителя мови (саме що я і зробив) і оплатити заняття для наших дітей, щоб вони могли підтримувати знання грецької та швецької мов. Однак вона постійно відмовляється робити це без якогось логічного пояснення. Сподіваюсь, ви розумієте, що це безглуздя. Таким чином Людмилі вдалося не тільки територіально віддалити наших дітей від мене, але й по основному каналу зв'язку, мовному!

Звичайно, можливість регулярно бачитися з дітьми по скайпу або вайберу дорівнює можливості злітати на Місяць. Проте Людмила нізащо на світі не стала б влаштовувати звичайний дзвінок скайпом: це не в ЇЇ інтересах!

Більше того, навіть якби ми з доньками будь-коли побачили один одного по скайпу, ми могли б використовувати лише мову жестів через вже створений мовний бар'єр. Як ви можете уявити, це надзвичайно неприємна ситуація для батька, у якого вкрали дітей, і самих дітей.

Я досягнув піку свого розчарування у червні 2019 року, коли Анті не змогла зрозуміти, що я намагався сказати їй по телефону. Тому вона сказала мені: «Тату, я не розумію», і поклала слухавку. Не забуватимемо, що мої доньки ще маленькі, і, звичайно, не зовсім розуміють, що відбувається у їхньому житті. Тому, коли Анті поклала слухавку, я був розгублений. 

Коли ви маєте справу з незговірливим, егоцентричним викрадачом, що вміє майстерно маніпулювати, він вже подбає про те, щоб заподіяти вам якомога більше шкоди. Людмила так і робить, і всіляко намагається мінімізувати мою присутність у житті доньок.

Хочу зазначити, що мені сумно, коли будь-яка мати відмовляє своїм дітям у додатковій освіті. Якщо мої доньки зможуть вільно володіти якомога більшою кількістю мов, це допоможе їм у подальшому житті та зробити їх більш конкурентоспроможними у майбутній кар'єрі. Але, на жаль, Людмила не думає так далекоглядно, тому що вона зосереджена на своїй меті повністю викреслити мене з життя моїх доньок.

2. Вона каже всім, що мені начхати на наших дітей і що я не виявляю жодного інтересу до їхнього життя. І це обурлива та огидна брехня:

Дорогі друзі, якби це було правдою, ви зараз не були б на цьому сайті і не читали б це. З початку викрадення я не переставав боротися за своїх дітей. Це легко довести судовими документами та тисячами електронних листів, розісланих різним установам, церквам, організаціям та засобам масової інформації у всьому світі. Хочу нагадати Людмилі наступне:

Шановна Людмило,

# Після особистого досвіду спілкування з вами я дійшов висновку, що єдина причина, через яку ви хотіли мати дітей, полягала в задоволенні ваших власних амбіцій — ви наближалися до критичного фізіологічного віку для жінки, коли мати дітей, було просто необхідним. Ви хотіли самоствердитися як жінка і мати дітей як свій особистий трофей, а також намагатися через них маніпулювати мною, але не більше:

# Це саме ВИ заздалегідь спланували це викрадення з вашою подругою Марією Хацановською, також використовуючи (або зловживаючи) Російську Православну Церкву, і що цікаво, буквально через пару днів після викрадення ви відразу подали на аліменти, точно знаючи, що робити і як робити, навіть не знайшовши часу зв'язатися зі мною, щоб пояснити, де ви з дітьми взагалі знаходитесь:

# Це саме ВИ викрали наших дітей і завдали їм непоправної травми на все життя, тому що ВИ хотіли жити так, як ВИ хотіли:

# Це саме ВИ відвертаєте дітей від мене, не відповідаючи на мої дзвінки, ігноруючи мої текстові повідомлення, відповідаючи з величезним запізненням або взагалі не відповідаючи ніколи:

# Це саме ВИ, таким чином, позбавили наших доньок їхнього батька в їхньому повсякденному житті, думаючи, що це нормально, тільки тому, що у ВАС ніколи не було нормальних стосунків з вашим батьком - будь ласка, пошукайте в Інтернеті, як відсутність батька може позначитися на житті доньок, а також, будь ласка, пошукайте, як викрадення дітей батьками травмує цих дітей – ви просто продовжуєте переносити свою особисту травму на наших доньок, змушуючи їх розплачуватися за ваші психологічні травми, отримані у дитинстві:

# Це саме ВИ повністю відмовляєтеся від будь-яких пропозицій з мого боку оплатити мовні уроки для наших доньок, щоб переконатися в тому, що вони не зможуть розмовляти зі мною, тому що ви розглядаєте мої телефонні дзвінки як загрозу - ви хочете, щоб наші діти належали тільки ВАМ, тому що, на вашу думку, вони є об'єктами, а не людьми, які мають власні права:

# Це саме ВИ ніколи не розповідали мені, яку школу відвідуватиме Анті, хоча я пропонував вам оплатити навчання у чудовій приватній школі в Мінську — ви ніколи нічого не розповідаєте мені про наших дітей, і мені довелося дізнаватися через білоруську владу (через п'ять місяців), що ви віддали Анті до монастирської школи (!) без жодних консультацій зі мною і ні про що мене не питаючи:

# Це саме ВИ не інформуєте мене про здоров'я наших доньок, і я лише випадково дізнався, що Олександра та Анті були госпіталізовані з коронавірусною інфекцією:

# Це саме ВИ змушуєте навіть своїх родичів, наприклад вашу сестру, стояти поруч із моїми доньками і диктувати їм, що або як мені відповідати, коли раз на рік мені нарешті вдається додзвонитися і на мій дзвінок відповідає Анті, яка щосили намагається зрозуміти мене:

# Це саме ВИ розповсюджуєте брехню про мене, кажучи, що я не дбаю про наших дітей або що я відмовився одружитися з вами, щоб виправдати себе. Вибачте, Людмило, але це ви відмовилися підписати шлюбний договір. Я був не проти одружуватися з вами, хоча моя інтуїція підказувала мені, що щось не так у вашій душі.

Що тут справді цікаво, то це те, що Викрадачка намагається переконати всіх, що вона насправді — жертва, а батько, у якого викрали дітей, — монстр.

Це досить поширена стратегія Викрадачів, зробити так, щоб усі їм співчували та допомагали. Ви б легко на це попалися, якби колись поговорили з Людмилою, бо вона розмовляє м'яко та вдумливо відповідає на різні запитання.

Потім вона зображає з себе Мати Терезу, закочуючи свої «невинні» очі, розповідаючи людям, як їй навіть шкода мене (!!!), і, вислухавши цю гарно подану нісенітницю, починаєш їй співчувати!

І це мета – розкрутити свою історію таким чином, щоб представити себе жертвою. Це те, що вона робить. Але тільки люди, які знають подробиці та реальні факти, зможуть це зрозуміти.

Як я вже згадував раніше, моя колишня дружина відвідувала психолога у Швеції кілька років до викрадення. На жаль, її поведінка відповідає поєднанню самозакоханості та прикордонному розладу особистості.

Цитування:

Газлайтінг - це форма психологічного насильства, яку використовує маніпулятор для того, щоб змусити вас сумніватися в тому, що ваше сприйняття жорстокого поводження неправильне. Самозакохана людина (нарцис) систематично знецінює ваші слова, переживання, вчинки та успіхи, а також критикує ваші емоції.

Наклепницька кампанія нарциса використовується для досягнення трьох речей:

а) він зображує вас як маніпулятора або неврівноважену людину і відхиляє ваші звинувачення у жорстокому поводженні:

б) провокує вас на відповідь, тим самим доводячи іншим вашу неврівноваженість, коли вони намагаються заперечити їхнє уявлення про вас: 

с) служить методом «пилосмока», за допомогою якого маніпулятор намагається змусити вас знову пережити травму, отриману внаслідок поганих відносин, поки ви намагаєтеся примирити чутки про себе з тим, ким ви є насправді, виступаючи проти звинувачень.

Джерело: 

5 потужних способів, якими жорстокі нарциси маніпулюють вами

3. Приводити на зустрічі незнайомців та змушувати мене платити за них. І вам це має подобатися. Ось як це працює:

Викрадачі чудово розуміють, що скоїли злочин. Однак насправді вони бояться, що з ними станеться те саме, що вони зробили з вами; у них параноя, що батько, у якого вони викрали дітей, спробує їх викрасти знову. Зверніть увагу на хвору логіку — на їхню думку, вони мають право викрадати дітей, але чомусь зовсім не хочуть, щоб з ними сталося те саме.

Це мало не смішно, тому що мозок Викрадачів каже їм приблизно таке:

ЛЮДМИЛА МАЄ ПРАВО ВИКРАДАТИ ДІТЕЙ, ТОМУ
ЩО ВОНА ЗАВЖДИ ПРАВА, І ВОНА МОЖЕ ЗРОБИТИ ЦЕ!

Але, що цікаво, Викрадач все ж таки десь у глибині душі розуміє, що він неправий. Він знає, що те, що він зробив, є злочином, який зрештою буде мати результат. Але його справжній страх це втратити контроль; звичайно, якщо батько, у якого викрали дитину/дітей, раптом повторно здійснює викрадення, то Викрадачу нічим його шантажуватиме.

Не будемо забувати, що головне задоволення, яке отримує Людмила, це чинити тиск на мене через дітей.

Це єдиний важіль, який вона має. То що робить Людмила? Вона просить своїх друзів приєднатися до наших зустрічей, яких було лише кілька із 2017 року, коли мені вдалося бачитись з дітьми декілько годин. Останній раз, коли я зустрічався зі своїми дітьми, був у червні 2019 року, а на початку червня 2021 мені тільки дозволили поговорити з ними по телефону.

Так було кілька разів. Я приходив у ресторан чи кафе, а там сидів якийсь незнайомець із Людмилою та дітьми, про якого мені заздалегідь ніхто не спромігся повідомити, і весь час спостерігав за мною. І не тільки це.

Це не тільки образливо, крім того Людмила та її друзі мають нахабство змушувати мене платити за цих незнайомців у ресторані. Хіба це не абсурд — я маю платити незнайомцю, щоб він спостерігав за мною? Як вам подобається ця нісенітниця?

Вас, батька, у якого викрали дітей, розглядають як ПІДОЗРЮВАНОГО, якого судова система Білорусі висміяла та забрала дітей.

However, Liudmila is the ABDUCTOR. Therefore, she and our CHILDREN ARE SEARCHED FOR BY INTERPOL. 

4. Використання родичів та друзів для подальшого контролю та промивання мозку викраденим дітям:

У разі Людмили це були її сестра та віруючі друзі. Хоча Людмила та її сестра насправді не надто близькі, вони достатньо зблизилися, щоб ще більше нашкодити моїм донькам, об'єднавши свої сили та промиваючи мозок моїм дітям з усіх можливих сторін.

Таким чином, ті дуже рідкісні випадки, коли я зв'язувався зі своєю донькою Анті по телефону (після багатьох спроб, принижуючись, прохаючи і т. д.) сестра Людмили стояла поряд з Анті, кажучи їй, як відповідати. Людмила робить те саме, коли вона вдома; вона вказує Анті, як мені відповісти.

Це повний контроль за кожною хвилиною, яку я можу використовувати, розмовляючи зі своїми дітьми. Це ще раз показує, наскільки параноїдальними є Викрадачі, бо вони бояться давати дітям свободу самовираження навіть телефоном. Я не знаю, чи всі батьки в Білорусі застосовують таку жорстку цензуру до своїх дітей, але мій приклад, Людмила, дуже любить це робити.

Вона любить все контролювати і використовувати цензуру, тому що, знову ж таки, так вона знаходить почуття «сили» (над двома маленькими дітьми — як сумно!). Це саме метод Лукашенка, якого вона підтримує (не тому, що він їй подобається), а тому що він прикриває її зад у Свавільній Державі Білорусь!

5. Звинувачення батька, у якого викрали дитину, у всіх гріхах:

Ще одна стратегія, яку використовує Людмила, — звинувачувати мене у всіляких гріхах. Якщо діти плакали після наших зустрічей (бо сумували за мною) — вгадайте, що це МОЯ вина! Не її, звичайно, тому що не будемо забувати — вона ангел, і ніколи нікому не завдавала шкоди. Це МОЯ вина, що дітей викрали, а також МОЯ вина, що, яка несподіванка, вони насправді сумують за мною! 

Як дивно! ЇЇ доньки насправді сумують за батьком та плачуть за ним! Ух ти, Людмило, яка повчальна подія у вашому житті! І список продовжується.

Викрадач у всьому звинуватить вас, будьте готові до цього. Він завжди буде вічною жертвою, а вас завжди представлятиме як… порожнє місце. Це сюжет, якому він слідує, і це те, у що він хоче, щоб усі вірили.

6. Викрадачі постійно заперечують, що вони не дають вам спілкуватися з дітьми:

Це працює; я постійно дзвоню Людмилі на мобільний, на домашній, на будь-який телефон, прошу її, благаю і т. д. поговорити з нашими дітьми. Вона, звичайно, ніколи не відповідає, або, ще краще, може відповісти, але тільки через багато днів, щоб довести мене до відчаю, — потім, коли вона нарешті отримає чергову порцію самозадоволення, вона, нарешті, може витончено відповість мені, але дуже коротко, даючи лише порожні відповіді «АЛЕ, АЛЕ»! Потім Людмила зберігає свої «відповіді», щоб сказати всім: «Дивіться, дивіться, я йому ДІЙСНО відповідаю! У мене є доказ!»

Людмила тільки забуває згадати одну маленьку деталь: Вона відповідає лише тоді, коли ВОНА цього хоче, бо ЛЮБИТЬ контролювати ситуацію. Вона знає, що я сумую за дітьми, і любить мучити мене, не відповідаючи на мої дзвінки. Це приносить їй особливе задоволення, і саме це, на мій погляд, відповідає психопатичній поведінці.

Звичайно, ніхто не знає, скільки разів я дзвонив та благав. Для неї дуже важливо показати, що вона мені «відповідає». Інше не важливо ні їй, ні її радникам-дегенератам, яких вона використовує, тому що вони не дотримуються ні професійної етики, ні людської моралі. Крім того, їхня «компетентність» випливає з їхніх контактів з високопосадовцями в білоруській адміністрації, а не з компетенцій чи знань, які вони мають.

Радники Людмили та корумпована білоруська влада, відома своєю «ПАРАЗИТАРНОЮ ІДЕОЛОГІЄЮ», використовують моїх дітей як інструмент шантажу, щоб змусити мене прийняти їхні умови. 

Тобто, ми хочемо від тебе всього, але ти отримаєш фігу з маком натомість! Це називається «Посередництво по Білоруськи»! Однак цього ніколи не станеться. 

Я мріяв одного разу відправити своїх дітей за кордон для здобуття вищої та спеціальної освіти до найкращих навчальних закладів світу. Але, на жаль, ви позбавили моїх дітей та мене цієї можливості. Я вважаю саме вас разом із рештою «Примітивів», з якими мені доводилося мати справу в Білорусі, відповідальними за руйнування життів Анти та Олександри.

Я міг би продовжувати цей список, але я сподіваюся, що ці кілька пунктів дали вам повне уявлення про мою ситуацію. Підсумовуючи, можна сказати, що це гра, яка називається «У кого більше контролю», і це повне знущання з мене та моїх доньок. І робить це Людмила, бо, знову ж таки, вона може це робити! Хто в Білорусі стежитиме за нею щодня, щоб переконатися, що вона дотримується моїх прав чи прав наших дітей? Ніхто!

Нікому в Білорусі немає справи до моїх дітей, хоча вони (судді, прокуратура та органи державної влади) знають, що відбувається. Тому що вони також знають, що Людмила Трафимович — одна з небагатьох прихильників «корумпованої білоруської системи» і «фанатка Путіна».

Тому вони дозволяють їй робити із дітьми все, що вона хоче. Не існує механізму для оголошення догани, штрафу, судового переслідування або ув'язнення для цих маніпуляторів за їхнє знущання. 

Викрадач та Маніпулятор знаходяться під захистом, а вас, батька, у якого викрали дітей, ніхто в країні Викрадача не захистить та не допоможе. Навіть у вашій власній країні, якщо це Спляче королівство Швеція!

Ніколаос АА Черопулос
Батько Анти та Олександри
Стокгольм, квітень 2020 р.
Переглянуто в жовтні 2023 року